Главная » 2014 » Август » 18 » Ми поспішаємо відповідати
14:30
Ми поспішаємо відповідати

Ми поспішаємо відповідати, тому поспішаємо обсмикувати наших дітей, робити їм зауваження, ми шіпім і накидаємося на малюків, навіть не поцікавившись деталями дрібних пригод, які трапляються з усіма. Неакуратність, ніяковість, непосидючість: тут може здатися, що крик - це найкоротший шлях до результату. А тим часом викликане криком зовнішнє послух означає, що глибину розуміння, глибину довіри ми втратили. Ми втратили можливість передати все розумне, добре, вічне, що нам відомо про життя. Хоча, здавалося б, чим не машина часу це дорослішання. Як ми опинилися тут? Хто скаже, що йшов сюди довго? Цей хлопчик, на самокаті проехавший майже по вашим ногам, або ця дівчинка, яка зірвала квітку з клумби: хіба не схожі їхні обличчя на вашу дитячу фотокартку? Але вони так само отримують ті ж хворобливі окрики і від чужих дорослих, і від своїх рідних мам і тат. Так, світ сповнений небезпек, а правильна дорога досить вузька, але напрямок шляху не побачити, якщо постійно замружуватися від страху або віддалятися від травмуючих ситуацій в напрямку, обраному навмання. Це ми теж знаємо по собі. Але чи то погляд зверху вниз заважає встати на місце приниженого нами дитини, чи то багаторічна звичка прибріхувати. Ні, це не я з'їв останні цукерки! Ні, тато, не ми, а кішка звалила з підвіконня твій будильник. А потім: ну все, мама, я став начальником відділу. Ти задоволена? Я зміг! Тепер і мені можна на всіх кричати. Відчуття вини викликає постійне бажання виправдовуватися, а потім перероджується в позицію завжди правого людини.

Просмотров: 356 | Добавил: youhello | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: